РОДИНА
Народився 1 жовтня 1984 року у Вінниці в родині капітана далекого плавання Володимира Левченка та вчительки біології та географії Наталії Левченко. Батько Юрія Левченка закінчив Одеську морську академію, після чого 12 років працював на суднах торгового флоту Радянського Союзу, переважно на Тихому океані. У 1981 році Володимир Левченко стає капітаном далекого плавання. Після розпаду СРСР, в 1992 році батько Юрія Левченка знаходить роботу по своїй професії в шиппінгу («shipping» — управління суднами для доставки товарів) на Кіпрі — одному зі світових центрів з шиппінгу. Після закінчення роботи Володимира Левченка на Кіпрі, батьки Юрія повертаються в Україну. Юрій проживає у Києві, де знайшов свою другу половинку — Тетяну — одружився та зараз має чарівну донечку.
НАВЧАННЯ
Мешкаючи з батьками на Кіпрі, ходив в англійську школу, яку закінчив на відмінно. Але родина Левченків завжди планувала повернутися на батьківщину, і батько не хотів, щоб його син відривався від України, тому за його наполяганням Юрій влітку паралельно проходив українську шкільну програму у Вінниці та неофіційно ходив перші кілька місяців навчального року в українську школу. У 2002 році завдяки відмінній англійській шкільній освіті здобутій на Кіпрі під час роботи його батька, вступив на економічний факультет Лондонської Школи Економіки та Політичних Наук (Лондонський Університет, Велика Британія), який закінчив у 2005 році. В 2007 році закінчив магістратуру з управління в Магдебурзькoму Університеті імені Отто фон Геріке (Німеччина). Під час навчання працював, по мірі здобутої освіти та досвіду, на багатьох роботах — від офіціанта, охоронця та оператора фабричної лінії до фінансового консультанта. Здобувши дві західні освіти, Юрій мав можливість залишитися жити та працювати в Лондоні, заробляючи сотні тисяч фунтів у рік. Утім, він вирішив одразу після закінчення навчання за кордоном повернутися в Україну для того, щоб жити і працювати в інтересах українського народу. З того часу постійно проживає в Києві.
ПОЧАТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
З 2008 року по 2011 працював в інвестиційній компанії «КІНТО» в Києві, пройшов шлях від аналітика до провідного експерта. З 2010 року по 2014, згідно своєї спеціальності — керівник Аналітичної служби ВО «Свобода». У жовтні 2010 року, через скасування режимом Януковича місцевих виборів у Києві, балотувався до Вишгородської районної ради й був обраний депутатом. Будучи депутатом районної ради, єдиний підняв питання про незаконність відчуження Януковичем державної резиденції «Сухолуччя» і подав судовий позов, щоб скасувати відповідне незаконне рішення Вишгородської райради. На парламентських виборах восени 2012 року Юрій Левченко балотувався як єдиний кандидат від об’єднаної опозиції по 223-му виборчому окрузі (Шевченківський район) проти одіозного олігарха Віктора Пилипишина, якого підтримував режим Януковича. Попри відсутність ресурсів на виборчу кампанію, і не маючи на той час впізнаваності, молодий 28-річний політик врешті-решт переміг завдяки тому, що особисто роздавав листівки та провів сотні зустрічей з виборцями. Але внаслідок масштабних фальсифікацій під час підрахунку голосів і псування бюлетенів, організованих Пилипишиним, на 223-му окрузі результат так і не було встановлено, а пізніше були оголошені перевибори. Під час перевиборів, у грудні 2013 року Пилипишин знову організував масову скупку голосів та масштабні фальсифікації, внаслідок чого режим Януковича таки «призначив» олігарха нардепом. З першої ночі 21 листопада 2013 року активно брав участь у Революції Гідності. З 26 січня по 2 березня 2014 — комендант «Українського Дому». В ніч з 18 на 19 лютого, під час головної спроби «Беркуту» силою розігнати людей, на відміну від інших політиків був з народом на Майдані до 7-ї ранку.
ОПОЗИЦІЙНИЙ ДЕПУТАТ КИЇВРАДИ
У 2014 році переміг на мажоритарному окрузі в Шевченківському районі та був обраний депутатом Київради. Юрій Левченко став єдиним опозиційним кандидатом у Києві, який переміг кандидата від партії «УДАР Віталія Кличка». Будучи депутатом, завжди голосував в інтересах киян, активно протидіяв корупційним оборудкам кличківської влади та незаконним забудовам. Так, одним із перших корупційних розпоряджень, виконання якого Юрію Левченку та його команді вдалося заблокувати, а отже зберегти кошти киян, було розпорядження 2014 року №906 про затвердження проекту щодо виділення з міського бюджету 330 мільйонів гривень на будівництво під’їзної дороги та зовнішніх інженерних мереж до ПРИВАТНОГО об’єкту олігарха Хмельницького в Біличанському лісі, який мала забудовувати фірма «КАН» тодішнього першого заступника Кличка Ігоря Ніконова. Навіть вдалося скасувати незаконне рішення Черновецького про безкоштовне виділення двом підставним студентам 147 гектарів землі, які планував забудувати Хмельницький. Левченко спільно з представниками громади виграли в суді першу і другу інстанцію, повернувши цю дорогоцінну землю місту. Однак через те, що за наказом Кличка представник Київради не прийшов до суду касаційної інстанції, а Хмельницький купив суддівську колегію, 147 гектарів землі у столиці знову банально вкрали.
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
З листопада 2014 по серпень 2019 — народний депутат України VIII скликання від міста Києва (Шевченківський район — 223 виборчий округ). Голова підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету ВР з питань бюджету. За час роботи в парламенті Юрій Левченко зареєстрував 288 проектів Законів і Постанов. Подав 1975 поправок до законопроектів (найбільше з-поміж усіх депутатів VIII скликання), з яких 343 враховано повністю, а 295 – частково та редакційно. Також підготував і скерував 6150 депутатських звернень і 345 депутатських запитів. Юрій виголосив 850 виступів під час пленарних засідань (другий за цим показником з-поміж усіх депутатів VIII скликання). За даними аналітичного дослідження руху «Чесно» Левченко був визнаним одним із трьох тодішніх депутатів — мажоритарників від Києва, якого не помічали у кнопкодавстві чи гречкосійстві та який не має інших негативних маркерів. Громадянська мережа «ОПОРА» неодноразово відзначала роботу Юрія Левченка: визнавала найактивнішим законодавцем столиці, лідером за кількістю змістовних законопроектів, відзначала регулярну роботу на окрузі та проведення особистих прийомів виборців. Також «ОПОРА» відзначила системне звітування Юрія, зокрема під час відкритих зустрічей з мешканцями округу.
ПРОТИДІЯ УХВАЛЕННЮ ЗЛОЧИННИХ ЗАКОНІВ
6 жовтня 2017 року в сесійній залі Верховної Ради Юрій Левченко підпалив димову шашку з метою зірвати голосування за президентський законопроект № 7164, спрямований на фактичну федералізацію країни та легалізацію терористичних угрупувань на окупованих територіях Донбасу. Юрій Левченко протягом всієї каденції гостро критикував порушення Регламенту Верховної Ради, зокрема, кнопкодавство, постійні незаконні повторні голосування щодо раніше відхилених законопроектів, «бюджетні ночі» урядів Яценюка і Гройсмана і.т.ін.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІОНЕРАМИ У КИЇВСЬКІЙ ВЛАДІ
За депутатськими зверненнями Юрія Левченка правоохоронні органи порушили понад 70 кримінальних проваджень щодо порушення прав громадян та корупційних діянь високопосадовців київської влади. Зокрема: — Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження стосовно депутата Київради, колишнього подільника Черновецького, члена фракції «Єдність» Сергія Кримчака за фактами незаконного відчуження земельних ділянок у Шевченківському районі Києва; — поліція розпочала досудове розслідування за фактами фінансових зловживань при будівництві та введенні в експлуатацію «скляного мосту» Кличка; — поліція відкрила кримінальну справу проти заступника Кличка Володимира Бондаренка, який підробив собі диплом про вищу освіту, що згодом було доведено у суді; — НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо масштабного розкрадання коштів на Шулявському шляхопроводі; — за позовом Левченка Солом’янський районний суд Києва зобов’язав НАБУ відкрити кримінальне провадження проти мера Києва Кличка щодо незаконного укладення договору оренди з компанією «Київміськбуд» за адресою провулок Святошинський, 2.
ЗАХИСТ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ КИЯН
Починаючи з 2012 року Юрій Левченко активно бере участь у протидії незаконним забудовам у Києві. Під час одного із таких протистоянь на незаконній забудові по вулиці Половецькій у Шевченківському районі Києва в ніч з 8 на 9 березня 2018 року, кличківські «тітушки», підконтрольні КМДА, жорстоко побили Юрія Левченка, депутата Київради Святослава Кутняка та місцевих мешканців. Юрій Левченко отримав струс мозку, хімічний опік очей, перелом носа, був госпіталізований і місяць лежав у лікарні. Загалом за зверненнями та судовими позовами Юрія Левченка та його команди було зупинено понад 40 незаконних забудов у Києві. З метою захисту інтересів киян та їхнього життєвого простору, був учасником понад сотні судових засідань.
НАРОДОВЛАДДЯ: НОВИЙ ЕТАП ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ
В листопаді 2019 року Юрій Левченко оголосив про плани заснувати разом із соратниками принципово нову для України справді народну політичну партію. 9 червня 2020 року, після складної установчої роботи та подолання штучних бюрократичних перешкод від олігархічної влади, відбувалася презентація партії Народовладдя.
Партія людей праці Народовладдя заснована ветеранами, волонтерами, соціальними, профспілковими та екологічними активістами для того, щоб розбудувати першу в Україні масову політичну організацію створену, фінансовану та керовану українським народом. Коротку інформацію про засновників партії Ви знайдете тут: narodovladdia.com/team
Зараз половина співзасновників партії та багато членів організації долучилися до Збройних Сил України та інших наших Сил Оборони, а Юрій Левченко в березні 2022 заснував Волонтерський центр «UA.HELP» (uahelp.narodovladdia.com) в рамках роботи якого інші партійці допомагають фронтовим підрозділам та українцям, які постраждали від російських загарбників.
Партія Народовладдя фінансується виключно членськими внесками партійців та пожертвами її прихильників – звичайних українців (narodovladdia.com/donate). Конкретні докази дотримання партією саме таких принципів фінансування можна знайти тут: facebook.com/100064606992196/posts/970772581752966
Народовладдя — це єдина серйозна політична організація в Україні, у якій ключові рішення приймаються всіма членами партії на з‘їзді, а не “вождями”, “спонсорами” або спеціально підібраними “правильними” делегатами. Це дозволяє партії реалізувати її основоположні принципи внутрішньої демократії та справді нульової толерантності до корупції.
Народовладдя бореться за соціально справедливу, справді демократичну та сильну й незалежну Україну, у якій державний апарат буде працювати в інтересах мільйонів, а не мільярдерів. Детальніше в програмі партії: narodovladdia.com/program